його отруїли

1. n

1) ступінь, щабель; крок; відстань

2) ступінь спорідненості

3) переведення учня до наступного класу

4) клас, відділення (у деяких англійських школах)

5) наступна страва (за обідом)

2. v

1) пересувати, переміщати

2) забирати, виносити, виводити

3):

to remove oneself — піти геть

4) скидати, знімати

5) переїжджати; змінювати квартиру

6) відсувати; забирати

7) звільняти з посади; виключати (із школи)

8) знищувати, виводити (плями тощо)

9) позбутися (когось); усунути (щось)

10) pass. змінити наступною стравою

* * *

1) пересувати, переміщати; прибирати; відносити

2) знімати

3) відсувати, прибирати, забирати; відводити ( погляд)

4) зміщати з посади; забирати ( звідки-небудь)

5) знищувати, видаляти (плями, сліди); усувати ( перешкоду), видаляти ( пухлину); забрати, прибрати ( кого-небудь), позбутися ( кого-небудь)

6) переїжджати, міняти квартиру

7) pass перемінити наступною стравою

взвести

1) зводити, звести. [Звів його на сходи]; (о многих) позводити, (на гору). В. напраслину - прикидати (-кинути) пеню, напасть, натягати, натягти на кого. [Ще скажуть, що я вас отруїв та прикинуть пеню, що й копою не одбудеш (Квітка)];

2) (курок) відводити, відвести, одвести курок. [Одвів курка і хотів стріляти].

* * *

несов.; сов. - взвест`и

-ся, заразить, -ся

1) (болезнью и перен.: о вредном и о хорошем) заражати, -ся и заражувати, -ся, заразити, -ся, замечувати, -ся, заметити, -ся, закажувати, -ся, заказити, -ся, затруювати, -ся, затруїти, -ся, (о мног.) позаражувати, -ся, позамечувати, -ся, позатруювати кого чим, -ся від кого чим; (чумой) задж[ч]умлювати, -ся, задж[ч]умити, -ся. [Паршива вівця все стадо заразить (Номис). Гляди сухоти! Заразитися ще можна (Тесл.). Їхня вівця всі наші вівці заметила (Звин.). Навіть баба в пекарні заметилась тією пошестю (Н.-Лев.). Вони нас позатруювали: на всіх чисто короста напала (Черн. п.). Письменник немов заражає такими- ж почуваннями й читача (Єфр.). Сміх його нервовий, заразливий, - він вас замечує (Н.- Лев.). Я й сам заметився національною ворожнечею (Крим.). Школярі затруювались захопленням до всіх буржуазних чеснот (Азб. ком.)];

2) (отравлять что-л.) затруювати, -ся, затруїти, -ся, отруювати, -ся, отруїти, -ся, (о мн.) позатруювати, -ся, поотруювати, -ся, (о воздухе) заповітрювати, -ся, заповітрити? -ся. Заражённый - заражений, замечений, закажений, за[о]труєний, (чумой) задж[ч]умлений, (о воздухе) заповітрений.

* * *

несов.; сов. - зараз`ить

насильний, насильницький, насильннчий, силоміцний, самоміцний, ґвалтовний, силуваний, примушений, поневільний, приневолений; срв. Насильный. [Чи ви яким насильним робом опанували, отруїли душу? (Куліш). Насильне обрусіння (Крим.). Насильницький переворот із зброєю в руках (Азб, Комун.). Насильниче скинуття капіталістичного ладу (Азб. Комун.). Самоміцні єдинителі Русі (Куліш). Ґвалтовне діло (Грінч.)]. -ное лишение владения - насильне позбавлення (неоконч. позбавляння) володіння. -ная смерть - ґвалтовна смерть, не своя смерть. Умереть -ной смертью - умерти не своєю смертю. [Він умер не своєю смертю, - його розбійники зарізали (Сл. Ум.)].

* * *

ПОСТМОДЕРН - неологізм, який позначає: а) період європейської історії, що починається після завершення Модерну; б) особливий умонастрій, котрий нині поширений у всіх сферах людської життєдіяльності: культурі, філософії, політиці, економіці, технонауці, сфері планетарного комунікативного праксису тощо. Саме тому він став одним із ключових термінів у словнику міждисциплінарного спілкування і вживається з найрізноманітнішими епітетами ("філософський", "естетичний", "культурологічний", "політичний", "історіософський", "релігійний" та ін.). Ключову роль у формуванні цього умонастрою відіграв філософський дискурс про Модерн, що був ініційований Ніцше, Гайдеггером, Вітгенштайном, Вебером, Фуко, Ортегою-і-Гассетом. Домінантною для цього дискурсу була ідея, що доба Модерну не тільки збагатила європейську цивілізацію неминущими гуманістичними цінностями, демократичними ідеалами й геніальними прозріннями, а й посилила такі недуги цієї цивілізації, як європоцентризм, андроцентризм, технолатрія, тоталітаризм, гіпертрофований розвиток індустріального ставлення європоцивілізації до природи на шкоду всім іншим. У наш час філософський П. розвивають Деррида, Ліотар, Бодріяр, Рорті, Джеймсон, Еко, Дельоз, Левінас, Гваттарі, Гаше, Серр, Батай, Бланшо, Лаку-Лабарт. Усі вони намагаються досягти адекватного розуміння теперішньої екзистенційної ситуації, в якій опинилася європейська цивілізація. їхні філософські пошуки втілюють прагнення: ініціювати новий, тобто не-європоцентристський, погляд на становище цивілізації у породженому нею самою світі; деконструювати європоцентристські новочасові тоталітарні соціальні, економічні, політичні, науково-технічні, духовні структури; активізувати пошуки нових не-оксиденталістських моделей планетарного співтовариства націй, його прийдешніх трансформацій. Ініціатори П. шукають вирішення філософських проблем, що стосуються перспектив самозбереження посттоталітарної соціальності, - проблем, заповіданих нашій цивілізації добою Модерну. Головні ознаки П.: 1) Занепокоєність сучасних інтелектуалів глобальними негативними наслідками трьохсотрічного здійснення проекту Просвітництва (такими, як дві криваві світові війни, Голокост, нуклеаризм, планетарне отруєння ґрунту, глобальне забруднення атмосфери, світового океану, озонні дірки, потепління планетарного клімату, зростання енергоспоживання, вичерпання непоновлюваних енергоджерел, перенаселення планети, расизм, войовничий націоналізм, СНІД, загроза екоциду тощо). 2) Світоглядне розчарування у найпрекрасніших колективних сподіваннях, мріях, прагненнях, які були пробуджені величним проектом Просвітництва. 3) Іронічне ставлення інтелектуалів до будьяких проявів європоцентризму. 4) Ентропія довіри до гранднаративів Модерну (про поступальне розширення горизонтів свободи, розвиток Розуму, емансипацію праці, прискорення НТП, діалектику Духу, герменевтику смислу). 5) Девальвація ідеології фундаменталізму; зростання інтересу до розмаїтих форм виявлення плюральності, нелінійності, індетермінізму, дисенсусу і т. ін.